Латералізація черпалоподібного хряща при лікуванні брахіцефалічного синдрому у собаки
Розповідає Олексій Португейс — провідний хірург ветеринарної клініки "Ексвет".
До клініки звернулися власники мопса з типовими для таких собак скаргами: погано дихає, хропе, важко спить. На момент первинного звернення проблема була помірного ступеня важкості. Ми оглянули собаку та рекомендували зробити хірургічну корекцію брахіцефалічного синдрому. Власники не були готовими оперувати улюбленця.
Наступного разу вони прийшли у клініку через рік. За цей рік ситуація дуже погіршилася: мопс став погано переносити будь-які навантаження, на вулиці постійна задишка, сильно хропе, не може спати — прокидається від от задухи. Проблема стала критичною, ее потрібно було терміново вирішувати, й власники погодилися на корекцію БЦС.
На прийомі пацієнт ледве дихав. Ми відразу попередили, що, скоріш за все, на такій стадії розвитку БЦС стандартної операції буде недостатньо.
Стандартна операція з корекції БЦС
Стандартна операція містить розширення ніздрів та видалення м'якого піднебіння. Ми видалили м'яке піднебіння за технікою Dupre. Це техніка з натягом задньої стінки м'якого піднебіння. Тим самим ми значно скорочуємо як довжину, так і товщину м'якого піднебіння. Це важливо, тому що воно дуже товсте й просто прибрати довжину замало. Ця техніка дозволяє досягти дуже хорошого ефекту.
При проведенні операції було діагностовано колапс гортані третього (останнього) ступеня.
Після операції пацієнт самостійно дихати не міг. Це було пов'язане з колапсом гортані. Для прийняття рішення о проведенні додаткових оперативних дій, необхідно було деякий час тримати пацієнта під седацією на ШВЛ, періодично виводити із седації та витягувати інтубаційну трубку для оцінки дихання. Це зазвичай проводиться протягом 8-12 годин. Після закінчення цього часу пацієнт так і не зміг самостійно дихати. Стало зрозуміло, що треба проводити ще одну операцію.
Латералізація черпалоподібного хряща
Ця хірургічна техніка була розроблена для лікування паралічу гортані. Деякі хірурги спробували виконувати цю операцію собакам, які мають колапс гортані.
• Параліч гортані зустрічається у собак середніх та великих порід. При такій патології гортань не розширюється в акт вдиху. У нормі гортань на вдиху розширюється, щоби до неї ринув потік повітря, а на видиху повертається у початковий стан. Параліч гортані пов'язаний з тим, що на момент акта вдиху не відбувається розширення голосової щілини, тобто хрящі не відходять у сторони, та виникає стридорозне дихання (із шумом та свистом). Саме для лікування такої патології було розроблено операцію латералізація черпалоподібного хряща.
• Колапс гортані відрізняється від паралічу. При колапсі гортанні хрящі завалюються механічно. Вони працюють, іннервуються, але втратили свою структуру, жорсткість, та завалюються одне на одне. Гортань закривається цими хрящами, ані вдих, ані видих фактично неможливий.
Кілька років тому ми почали виконувати латералізацію черпалоподібного хряща саме при колапсі гортані. Вона показує хороші результати. Сенс операції в тому, що ми один з черпалоподібних хрящів (одну зі сторін) відтягуємо у бік та фіксуємо за допомогою лігатури. Операція виконується з бічного доступу в область гортані - тобто не через рот, а через м'які тканини шиї. Ми фіксували ліву сторону, бо правшам простіше оперувати з лівого боку.
Пряма візуалізація гортані. Візуальна оцінка голосової щілини та її працездатності (оцінка на наявність або відсутність колапсу гортані) - до та після операції
Ця техніка нас не підвела і цього разу. Голосова щілина після операції була збільшена приблизно у два з половиною рази. Цього достатньо аби нормально дихати. Собака вийшов з наркозу через три години після операції та дихав самостійно. Наступного дня дихав у рази краще. Пацієнта виписали вже наступного дня, він почувається добре.
Латералізація черпалоподібного хряща не є стандартом лікування БЦС. Ця операція непроста через доволі складну анатомію гортані. Виконується вона 6-8 годин, аби дати час для зменшення набряку гортані. Ми періодично виконуємо таку операцію. Частіше за все її доводиться робити мопсам. У них колапс гортані розвивається не тільки через БЦС, а ще через розвиток ларинго/трахеомаляції хрящової тканини, що веде до значного послаблення жорсткості ларингеальних / трахеальних хрящів.