Лікування онкології - видалення щелепи у собаки
Це - Міша. Як каже про нього мама Марія Сабурова, Міша - собака-волонтер. Він виростив купу цуценят, котиків, лисенят, білок та пташок. Ну а як інакше, якщо твоя мама опікується усім живим, що потребує допомоги.
Міша - пацієнт з онкологією. Ми рідко розповідаємо історії таких пацієнтів. Але онкологія у тварин, на жаль, зустрічається часто, й часто власники виявляються морально не готовими до лікування таких захворювань. Або вважають, що у лікуванні немає сенсу. Але сенс є: скільки б не довелося прожити тваринці з цим діагнозом, важливо, щоб це було гідним життям, життям без болю.
Отже, історія лікування Міши - стислий шлях від постановки діагнозу до післяопераційної реабілітації.
🔹Розповідає Світлана Юріївна Ілларіонова, головний лікар відділення терапії "Ексвет". Адже саме до неї як до терапевта-онколога собака надійшов на первинний прийом.
- Німецька вівчарка Міша, 7 років, надійшов на прийом онколога зі скаргами на щільне утворення нижньої щелепи, болючість під час їжі, слинотечу, пригнічення, зниження апетиту, збільшення підщелепного лімфовузла з боку ураження. Утворення помітили за 2 тижні до прийому. Після огляду, УЗД та рентген-діагностики були сформовані попередні діагнози: фібросаркома нижньої щелепи, остеосаркома нижньої щелепи, плоскоклітинний рак слизової оболонки з інвазією в нижньощелепну кістку.
Після проведення додаткових досліджень – УЗД серця, аналізи крові, КТ голови з контрастуванням – було виконано оперативне лікування, що включає гемімандибулектомію з резекцією регіонарних лімфатичних вузлів та тимчасовою езофагостомою, а також післяопераційне стаціонарне та амбулаторне лікування.
Проведено цитологічне та гістологічне дослідження резецованого утворення. Підтверджено діагноз аксіальна остеосаркома без ознак метастазування в регіонарний лімфовузол. Ухвалено рішення про проведення ад'ювантної хіміотерапії у ранній післяопераційний період. Протягом півтора місяця проведено 3 сеанси хіміотерапії.
🔹Доповнює розповідь Олексій Олександрович Португейс - хірург-онколог, що виконав операцію.
- Ми видалили нижню щелепу з правого боку разом з пухлиною (тобто виконали правосторонню гемімандибулектомію). Тепер у собаки з правої сторони нижньої щелепи немає. Операція була дуже складною. Але зараз ми хочемо приділити увагу не подробицям операції, а іншому аспекту.
ДО ОПЕРАЦІЇ ВЕЛИКОЮ ПРОБЛЕМОЮ СОБАКИ БУВ БІЛЬ. У Міши було дві частини щелепи, одна з яких була уражена пухлиною та дуже сильно боліла. Щелепа гнила, там була величезна виразка, він навіть не міг закрити рота, бо верхні зуби травмували пухлину, була хронічна кровотеча, падав рівень червоної крові та ін. Собака був сумний, не їв, постійно вживав анальгетики та антибіотики.
ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ СОБАКА ПОВНОЦІННО ЖИВЕ, без щелепи, але й без болю. Через відсутність щелепи Міша після відновлення не відчуває жодних фізіологічних обмежень: він сам їсть без будь-яких обмежень щодо корму, грає, носить м'ячики, іграшки, набрав вагу.
Таке хірургічне лікування можливо майже для будь-якого органа. Наприклад, якщо онкологією уражена кінцівка: видаляємо кінцівку, проводимо подальше лікування, й собака продовжує нормально жити без болю, рухаючись на трьох кінцівках. Це краще, ніж на чотирьох, коли при цьому відчуває постійний біль, постійно вживає знеболювальні з побічними ускладненнями, а проблема залишається. Присутність частини тіла, яка постійно болить, це гірше для організму, ніж її відсутність.
У Міши попереду наступний етап життя з онкологічним діагнозом. Його родина разом з нашими лікарями робить все можливе, аби він жив нормальним, хорошим життям. І це варто великої поваги!
Інші випадки з онкології тварин ►