Вроджена вада серця у цуценяти - клінічний випадок лікування Боталової протоки

Симптоми та діагностика вади серця у цуценяти
Розповідає лікар-кардіолог Олександр Миколайович Мирний.
Ми повторно обстежили цуценятко. Визначили критерії можливого оперативного лікування та розробили стратегію кардіологічної підтримки до та після закриття Боталової протоки. Підготовка до оперативного лікування була напруженою, оскільки у тваринки вже була виражена клінічна картина: задишка, швидка стомлюваність після фізичного навантаження, зміна кольору слизових оболонок. В такій ситуації собака потребувала негайного лікування, та мала достатньо хороший прогноз для повноцінного собачого життя.
Насамперед для кардіологічної підтримки ми призначили таблетки. Цуценя приймала їх за ласощі, відтак передопераційна підготовка пройшла успішно. А через два тижні Булочку прооперували.
Під час післяопераційної стабілізації в стаціонарі на контрольній ехокардіографії ми побачили хороший результат операції. А ще - додаткову вроджену ваду серця, яка до того була прихована гемодинамічними порушеннями основної вади серця - не зарощеної Боталової протоки. Знову настав напружений час для лікарів. Провели додаткове КТ-обстеження тварини та встановили рідкісну ваду серця - коарктація висхідної частини аорти. Діагноз складний та може призвести до погіршення стану тварини, але тримаючи руку на пульсі лапи тварини, разом із власниками нам вдається контролювати хворобу. Булочка регулярно приходить на кардіографічний контроль, все йде добре.
На сьогодні цуценя вже пройшло повний комплекс вакцинації та долучилося до пізнання чудового світу на прогулянках разом зі своїми власниками.
Хірургічне лікування Боталової протоки
Розповідає хірург Олексій Олександрович Португейс.
Булочка надійшла на консультацію щодо можливості операції лігування Боталової протоки. На момент прийому їй було 3 місяці. Основна проблема була в маленькому розмірі/вазі собачки. При такій операції існує великий ризик масивної кровотечі через спонтанний розрив Боталової протоки, і тримісячне цуценя з імовірністю 100% таку кровотечу не переживе.
З іншого боку, якщо при цій патології провести операцію у ранній період (до 1 року), поки не сталося ремоделювання серцевого м'яза через наявність відкритої артеріальної протоки, то тварина надалі буде мати здорове серце з фізіологічною динамікою.
Зауваживши усі наявні фактори, ми все ж таки пішли на операцію та успішно її виконали.
Як проходить операція - відео ►
У післяопераційному періоді пацієнтка утримувалася в стаціонарі. Як після будь-якої торакотомії, їй було встановлено торакальний дренаж для аспірації повітря та рідини. Жодних хірургічних ускладнень не було. Але несподівано виявилася ще одна паралельна патологія судини. Пацієнтка з цього приводу отримала терапевтичне лікування під контролем кардіолога.
Відновлення собаки після операції на серці
Розповідає лікар інтенсивної терапії Юлія Геннадіївна Гуріна.
Відновлювальний післяопераційний період у Булочки йшов за стандартом, як у будь-якого пацієнта після торакотомії. Операція на відкритій грудній клітині, та ще й на судинах - це складно, але реабілітація не менш складна та значуща.
Перша доба після операції пройшла доволі важко через сильний больовий синдром. Для такої маленької собачки це був дуже виражений біль.

Немаловажний момент - треба було контролювати, чи не накопичується у грудній порожнині повітря, а ще гірше кров. Дуже важливо помітити це вчасно, щоби тварина не загинула. Іноді буває, що після закриття грудної порожнини легені негерметичні, повітря накопичується у грудній клітині (пневмоторакс), повноцінного дихання не відбувається й тварина гине (якщо вчасно не діагностувати). Тому після таких операцій для контролю та відтоку повітря й рідини встановлюють плевральний дренаж - трубочка, яка виходить з грудної клітини. Цей дренаж треба перевіряти кожні 40-60 хвилин. На щастя, по трубці нічого не накопичувалося, тобто у грудній клітині було чисто, й незабаром ми дренаж вилучили.
Далі наша задача була - стабілізувати її серцеву функцію. Після операції проходила певна перебудова роботи серцево-судинної системи, а також виявилася невідома раніше кардіопатологія. Кардіотерапія проходила під щільним контролем лікаря-кардіолога.
На щастя, нам все вдалося, і Булочка у стабільному стані виписалася зі стаціонару на домашнє відновлення під контролем кардіолога.