Як лікували розсікаючий остеохондрит у собаки - клінічний випадок
Розповідає Олексій Португейс - ортопед, невролог, провідний хірург ветеринарної клініки "Ексвет".
Баселея - цуценя кане-корсо віком близько 6,5 місяців на момент первинного звернення. Одного дня вона наштовхнулася на перешкоду та стала кульгати на праву передню лапу.
На прийом до фахівця-ортопеда "Ексвет" прийшли з тим, що собака кульгає, в іншій клініці їй зробили рентген-обстеження правої передньої кінцівки та виявили розсікаючий остеохондрит, попередньо призначена симптоматична терапія не допомагає. Олексій Олександрович Португейс оглянув собаку, подивився знімки. Так, в правій кінцівці дійсно патологія є, але обстежили лише одну кінцівку, а така патологія може бути білатеральною - з двох боків. А кульгавість видно лише з одного боку, тому що у тій кінцівці сильніший біль.
Ми зробили нові рентген-знімки - ураження виявилося двостороннім.
Отже, Баселея мала двосторонній розсікаючий остеохондрит на голівках плечових кісток. При цьому симптоматична терапія результату не давала. Ми запропонували лікування за міжнародними стандартами - хірургічне.
Розсікаючий остеохондрит
- це хвороба, при якій формуються тріщини в ділянці хряща, що надалі перетворюється у вільній фрагмент хрящової тканини, який викликає запалення та біль в суглобі. Клінічно - собака кульгає.
Таке може трапитися у представників середніх та великих порід собак, переважно тих, які мають рихлу конституцію та швидко ростуть. Це лабрадори, ротвейлери, кане-корсо, САЗ, німецькі вівчарки тощо. Пов'язано з тим, що в процесі активної фази росту маса тіла збільшується дуже швидко й хрящ не здатний витримати таке навантаження. В якийсь момент з'являються мікротріщини в його основі, потім вони з'єднуються та утворюється круговий розлом. Частина хряща відколюється й стає вільним фрагментом в суглобовій порожнині.
Патологія може статися у віці від 4,5 до 11 місяців.
Лікувати розсікаючий остеохондрит симптоматично (терапевтично) можна, але в дуже обмеженій кількості випадків. Основний напрямок лікування - хірургічний.
Якщо вільний хрящ із суглобової порожнини не видалити, він провокує остеоартрит, що зруйнує суглоб за 1,5 -2 роки. Коли ми його видаляємо, створюються умови для загоювання, видалений гіаліновий хрящ заповнюється волокнистим хрящем. Успішність хірургічного лікування у плечелопатковому суглобі 85-90%. Чим раніше це зробити, тим краще.
Особливість нашого лікування
- ми використовуємо унікальний хірургічний доступ, малоінвазивний, через невеличке розшарування тканин та м'язів.
У класичній літературі для такого лікування описується каудо-латеральний доступ. Він доволі складний, проходить через глибокі тунелі м'язів та судинно-нервові пучки, та часто має післяопераційні ускладнення (серома тощо).
Інший спосіб - артроскопія. Але фрагменти відірваного хряща зазвичай доволі великі, їх доводиться фрагментувати, щоб артроскопічно вилучити. Це складно, потребує вкрай дорогого обладнання. Єдиний плюс - виконуються 2 проколи по 1 см.
Доступ, який ми практикуємо - розріз 3-4 см, через який маємо повний прохід у плечолопатковий суглоб с вилученням цілого великого шматка відірваного хряща.
Для лікування Баселеї ми також використали цей доступ. Одномоментно було виконано праву та ліву сторони. Двосторонній діагноз інтраопераційно підтвердився. Хрящові клапті, які мали вилучити, були великі, близько 1,5 см². Ми успішно вилучили обидва.
Через два тижні Баселея прийшла на зняття швів. Жодних ускладнень (запалення, сероми) немає. Шви зняли. Вже на той момент (а 2 тижні після операції - це не так багато для двосторонньої операції) собака не кульгала. Ніяких знеболювальних вона не отримує. Процес регенерації йде. Реабілітаційний період (без навантаження) ще орієнтовно півтора місяця.