Трихобезоар: що це таке, симптоми, лікування
Трихобезоар — це стороннє тіло у шлунку, яке складається з волосся, що злиплося у щільний камінь. Частіше за все таке стороннє волосяне тіло зустрічається у котів, особливо довгошерстих. Причина у тому, що всі коти під час догляду за собою — вмивання та вилизування — проковтують певну кількість шерсти. Шерсть у шлунку збивається у грудки. Такі грудки забивають ШКТ та заважають його нормальній роботі.
Коти, що живуть на вулиці, часто їдять траву та жорсткі стеблини рослин, аби викликати блювоту та очистити шлунок. Домашні коти не завжди мають доступ до трави, тому в їх шлунку шерсть накопичується.
Симптоми, лікування, профілактика трихобезоара у кота
Ознаками трихобезоару можуть бути зниження апетиту чи відмова від їжі, нудота, блювота, відсутність дефекації, млявість.
Діагноз підтверджують УЗД або рентген з контрастною речовиною, залежно від ситуації.
Якщо трихобезоар не евакуюється з організму природним шляхом, його доводиться витягувати оперативнім шляхом або за допомогою ендоскопу, під загальним наркозом.
Будь-яке подібне втручання — стрес для тварини та певний ризик. Тому треба регулярно проводити профілактику утворення волосяних сторонніх тіл:
• вичісувати довгошерстих котів та видаляти мертву шерсть,
• давати свіжу траву, ростки пшениці чи вівса — можна вирощувати вдома або купляти у зоомагазині свіжу зелень,
• давати пасту для виведення шерсти, наприклад, Malt-Soft.
На відео — витягування трихобезоару за допомогою ендоскопу. Ролик триває 2 хвилини, сама процедура тривала близько 1 години, не враховуючи підготовку та виведення пацієнта з анестезії.
Бувають випадки, коли тривале перебування такого волосяного тіла всередині тварини призводить до тяжких ускладнень: виразка шлунку, непрохідність кишківника тощо. Це означає, що на пацієнта чекає складна операція та непростий реабілітаційний період.
Тому запобігати утворенню триохобезоара значно безпечніше для тваринки, а для власників простіше, дешевше та спокійніше.