Хілоторакс у кішки - клінічний випадок
Кашель у кішки
🔷 Розповідає Діана Леонідівна Кожакова – лікар інтенсивної терапії ветеринарної клініки"Ексвет".
На прийом звернулися з кішкою на ім'я Ельза. З розповіді власників стало відомо таке.
Ельза покашлює. Власники звернули на це увагу в той період, коли в Одесі почалися повітряні тривоги та киця з сім'єю час від часу переховувалися в укриттях. Спочатку з кашлем звернулися до іншої клініки. Кардинального лікування там не запропонували, йшлося про те, щоб просто підтримувати якість життя тварини. Ельзі провели деякі обстеження, побачили рідину у грудній порожнині, призначили сечогінні препарати, проте після їх застосування показники у кішки погіршилися. До нас на прийом прийшли, щоби отримати альтернативну думку. Я оглянула пацієнтку.
Ельзу направили на аналізи, зокрема на пункцію грудної порожнини. Спочатку рідина з грудної порожнини була жовтуватого кольору, за показниками ознак хілотораксу не було. А ось ПЛР-аналіз на FIP виявився позитивним.
Ельзу відправили на консультацію до нашого спеціаліста з лікування FIP Марії Олексіївни Мартьянової. Марія Олексіївна вивчила наявні дослідження, відібрала нові аналізи. На той час у кішки накопичилася рідина. Ми виконали торакоцентез. Цього разу рідина була молочного кольору, були підвищені специфічні показники – явна картина хілотораксу. Позитивний аналіз на FIP, швидше за все, виявився хибним. Киці рекомендували консультацію хірурга Олексія Олександровича Португейса.
Після детальної консультації власники наважилися на операцію.
🔷 Розповідає Олексій Олександрович Португейс – провідний хірург "Ексвет".
Хілоторакс – це захворювання, при якому в грудній порожнині накопичується рідина, яка складається з лімфи та жирових крапель – хілус. Основне лікування – хірургічне. Складається з кількох процедур.
Перший етап хірургічного лікування хілотораксу - лігування лімфатичних судин
Сучасний підхід передбачає підготовчу процедуру, яка називається лімфангіографія. Мета – подивитися розташування лімфатичних судин, з якого боку грудної порожнини (правої чи лівої) вони знаходяться. Ми виконали КТ-лімфангіографію – вводили контраст у подушечки лап, потім проводили КТ. Отримали дуже хороше зображення лімфатичної системи задньої частини тіла, нирок (хільозна цистерна), і з цієї цистерни побачили судини, які йдуть під хребтом, проникають через діафрагму, входять у грудну порожнину і потім у краніальну порожнисту вену. Судини були розташовані праворуч.
Зазначимо, що у котів у більшості випадків лімфатична грудна протока проходить по лівій стороні, тому найчастіше рекомендується проводити цю операцію з лівого боку. Але, згідно з проведеним дослідженням, даний випадок - виняток, протока була праворуч.
Ми зробили правосторонню торакотомію у районі 10-го міжребер'я. Цю судину було чітко видно, ми її виділили разом з навколишнім жиром та поклали 4 лігатури.
Другий етап операції – перикардектомія
Ми видалили перикард із правого боку. За деякими джерелами це ефективно, тому що знижує тиск на венозну систему через зниження тиску у правих відділах серця, та зменшується ризик рецидиву розвитку хілотораксу. Потім ми встановили дренаж у грудній порожнині, тому що якийсь проміжок часу після операції хільозна рідина ще збирається. На цьому операція закінчилась.
Ельза перенесла операцію добре. Деякий час вона провела у стаціонарі, де контролювали інтенсивність скупчення рідини у грудній порожнині. Після стабілізації її виписали, але дренажі залишили.
Протягом двох тижнів у кішки поступово все менше й менше утворювалося хільозна рідина (від 15-20 мл спочатку до 1,5 мл), колір її змінився від білого до світло-солом'яного, що говорить про те, що це вже не хільоз, а реакція на подразнення через наявність дренажу в грудній порожнині. За два тижні дренаж видалили.
Зараз в Ельзи період спостереження (орієнтовно від 3 до 6 місяців). Почувається вона чудово. Сподіваємось, що рецидиву не буде.
