Виразка шлунку у собаки. Клінічний випадок
На прийом до ветеринарної клініки "Ексвет" надійшов собака зі здуттям живота та різко вираженою слабкістю. За результатами клінічного огляду визначили, що є тимпанія живота, припустили заворот шлунку або гостре розширення. Для уточнення діагнозу призначили УЗД та рентгенографію.
Рентгенограма собаки з виразкою шлунку.
Лікар-рентгенолог Катерина Кравченко зробила знімки у правій латеральній та дорсо-вентральній проєкціях. На рентгенограмах побачили велике скупчення газу у черевній порожнині та утиск внутрішніх органів, т.з. стан пневмоперітонеум. Таке зазвичай трапляється, якщо є якась перфорація відділів ШКТ — виразка шлунку, прорив стороннім тілом або новоутворення у черевній порожнині, що привело до перфорації.
Було прийняте рішення про екстрену діагностичну лапаротомію.
Перед цим пацієнта кілька годин стабілізували у ВРІТ — вводили антибіотики та знеболювальні.
Лапаротомію провели хірург Олексій Португейс та анестезіолог Євген Білецький.
Виявили в області малої кривини шлунка коло кардії перфоративну виразку 3-4 мм. Вміст шлунку витікав до черевної порожнини. Найбільш імовірних діагнозів у таких випадках два: виразка шлунку та, можливо, рак стінки шлунка. Хірург прийняв рішення про резекцію. Навколо отвору прощупувався щільний запальний вал, його теж треба було видалити.
Фрагмент шлунка з захватом 2-3 см уражених тканин видалили. У шлунку виявили також стороннє тіло, його дістали. Зашили шлунок двоповерховим швом. Промили черевну порожнину щоб уникнути перитоніту. На промивання пішло близько 8 літрів фізрозчину. Після цього зашили черевну порожнину.
Стороннє тіло зі шлунку собаки з виразкою.
Після операції собака дві доби провела у стаціонарі. Післяопераційний період не менш складний та важливий, ніж сама операція. Дуже важливо було проконтролювати розвиток перитоніту, тому що часто такі випадки закінчуються інфекційними ускладненнями з високою летальністю. У ВРІТ пацієнта крапали, знеболювали, контролювали аналізи та життєві показники. Завдяки правильно підібраним антибіотикам та правильно проведеній терапії через два дні собака зміг піти додому.
Видалений фрагмент відправили на гістологічне та цитологічне дослідження. За результатами дослідження даних про онкологію немає. Скоріш за все, ерозивно-виразкове ураження було викликане тривалим перебуванням стороннього тіла біля стінки шлунка.